Вже тридцять рокiв як тебе кохаю

Вже тридцять років як тебе кохаю,
Та я не знаю, чи багато це, чи мало?
Одне лиш знаю, достеменно знаю,
На моїй долі ти свій вузлик зав`язала.
Вже й сивина, як сріблом, вкрила скроні,
Та все ж, душа моя не спорожніла.
Я тридцять літ живу в твоїм полоні,
Слова кохання шепочу тобі несміло.
Нажаль між нами відстань як безодня,
У пів життя. І стрімкоплинний час спливає.
Пробач мені, на все воля Господня.
Пробач мені, що я тебе кохаю.
           8.09.2016.


Рецензии