Вшануй-мо пам"ять тих героїв,
Що тут навіки полягли.
Вшануй-мо тих,котрі із бою
Колись додому не прийшли.
Дарма чекатиме дружина,
Та він не знатиме про те.
Не порадіє він за сина,
Який без нього підросте.
Зросте,змужніє,візьме в руки
Штурвал,а-треба,й автомат,
Щоб грали у футбол онуки
Й не знали гуркоту гармат!
Дай ,Боже.й нам цього не знати!
Живуть,працюють хай сини!
Дай,Боже,й правнуків діждати
І,щоб,ніхто не знав війни!
У братской могилы. На украинском языке
© Copyright: Антонина Подкуйко, 2016
Свидетельство о публикации №116091303299
Свидетельство о публикации №116091303299
Рецензии