заново...
що напувають світи молоком-Прозріння,
тишу спокоєм, і Любов’ю до тебе!..
у їх відлунні, наші аури-видіння
де ми – найщасливіші розправляємо крила,
відчуваємо вітер попутних думок,
не страхаємось стрічного погляду снів, дива,
що пестить росою, сонцем… заново, знов!..
Свидетельство о публикации №116091301056