заново...

…кучеряві хмари, мов янголи-Неба,
що напувають світи молоком-Прозріння,
тишу спокоєм, і Любов’ю до тебе!..

у їх відлунні, наші аури-видіння
де ми – найщасливіші розправляємо крила,
відчуваємо вітер попутних думок,

не страхаємось стрічного погляду снів, дива,
що пестить росою, сонцем… заново, знов!..


Рецензии