Золотая заметель укр
Знову листя падає,
листя падає…
Перестиглі яблука
зморщились в саду.
Баба Дуня молодість
першу згадує,
Дід Панас всміхається
в бороду руду.
Золота хурделиця
стелиться й стелиться
Вихором закручена
в чарівний танок.
На твоїй голівоньці
золотом встеленій
Аж горить – красується
осені вінок!
Знову листя падає,
листя падає…
Ясени ж, мов красені -
в золотих шапках.
Та струнка берізонька -
білою павою
Й клаптик неба синього
у твоїх очах.
За млином, над річкою
осінь з пелени
Висипає змелений
в борошно туман.
Замітати віхолам
стежку поміж кленами.
Обіймати іншому
тополиний стан…
Гей! Гуляло все село:
Гірко! Весело!
Рушники - хрещатії,
контрабас – гуде!
Де ж ти загубилася,
осінь – та, між веснами?!
Тільки листя падає,
листя золоте…
ВК Херсон
Свидетельство о публикации №116091210124