життя

Виходячи кожен день з дому,
ми зустрічаємось з новими завданнями,
Та без всілякої втоми,
навіть з захопленням,
ми розмовляємо з вітром раннім.
Ще трішки повітря свіжого
і наші серця зовсім прокинуться
й почнуть відчувати реальність.
Маб;ть, неможливо утриматись,
дивлячись вгору на хмари і дивосонце,
і бачачи всю метушню, що пливе в соціумі.

Твій мозок вже трохи сприймає сигнали з життя
та нестримні нервові імпульси,
А ти досі не зводиш очей з неба,
в якому так чітко змішалися барви всі.
Та, відводячи погляд на трасу,
що розділена на частини, як кут бісектрисою,
Ти помічаєш світ,
що живе за якихось встановлених правил завісою.

Світ, який не перемогу сприйма за поразку
і знак, що потрібно вже просто здаватись,
Та програш - це тільки маленька частина прологу
до п'єси життя,
що у будь-яку мить може просто зірватись.

Ти є автором п'єси.
Від тебе залежить,
які будуть рейси (тебе ж це бентежить?),
Складна модуляція або чисті прими,
білий папір чи шикарні картини,
зло чи добро, божевілля чи спокій,
світогляд вузький або дуже широкий.
Хай паузи будуть від терпкості вчинків,
бо всім нам потрібно хоч трохи в житті відпочинку.
І холод проблем нехай н;с не лякає ніколи-ніколи,
бо всі ми є учнями
складної життєвої школи.