Коли ідеш по вулиці один,
І ліхтарів вогні розбіглися повсюди,
А місто спорожніло, лиш чутно шум машин,
В яких, напевно, нещасливі люди.
Хіба щасливі по дорозі їздять?
То тільки ті, хто поспіша кудись.
Бо своїм ходом треба чи на залізниці,
Та тільки очі ясні щоб дивились ввись.
Коли ти бачиш синьо-чорне небо,
А там зірки ще трохи неясні,
То може стрибати тобі до неба треба?
Настільки високо, як можеш уві сні.
стрибати до неба
© Copyright: Ветрокот, 2016
Свидетельство о публикации №116091007491
Свидетельство о публикации №116091007491
Рецензии