Я Н Ч

                Я знову в ночі полонянка, І знову в сльози, знову ж я Була твоя лише коханка - Ти вже й забув моє ім'я.

І знов понурю з головою У думки що таки болить Душа, ледь бачивши живою, В години ночі важко жить.

 Лежу я з стінами окута У біль тупу, нещадну біль, Ніколи не була почута, У просторі шукавши щіль.

26.08.16. Альона Базилевська


Рецензии