У відчаї я про вчорашню осінь, І журавлі сполохують ключі. Я пам'ятаю тую правду досі: Не вилікує час тебе нічим.
Зірки, ті що встеляли небо знають, Що, потайки, несла я при собі. Себе на думці, знов ж, таки впіймаю І в одну мить ступлю за межі "ні".
27.08.16. Альона Базилевська.
Лише слова
© Copyright: Екатерина Садовникова 2, 2016
Свидетельство о публикации №116091005646
Свидетельство о публикации №116091005646
Рецензии