давай заплануемо втечу...
день планує завтрашню втечу
ледь торкаються мрій тихі сни
застеляє шляхи безпечно
шурхіт листя осінь вночі…
сльози неба виплакує дощ
ніби тужить за нами з тобою
добігає до болю того,
що роз’єднує зрештою долі…
і не знають слова країв
після страти кохання
пахне наживо болем світ…
Свидетельство о публикации №116090901076