давай заплануемо втечу...

…дзвоном котиться спогадів мить,
день планує завтрашню втечу
ледь торкаються мрій тихі сни
застеляє шляхи безпечно
шурхіт листя осінь вночі…
сльози неба виплакує дощ
ніби тужить за нами з тобою
добігає до болю того,
що роз’єднує зрештою долі…
і не знають слова країв 
після страти кохання
пахне наживо болем світ…


Рецензии