Ти неможеш збагнути моє кохання,
Небуду відкривати її в словах,
Мої завжди до тебе бажання,
Як тобі покозати їх в ділах?
Як впізнати до дна твою щирість,
Як минуле про те повернути?
Мабуть за мала була відкритість,
Неможу тебе з часом забути.
Ходім зі мною, я зможу це, побачиш.
Повию у повагу, тепло, шану,
Якщо захочеш може там віддячиш,
Лише на тебе краєм ока гляну.
Ти неможеш збагнути мо кохання
© Copyright: Людмила Дубищева, 2016
Свидетельство о публикации №116090805447
Свидетельство о публикации №116090805447
Рецензии