Невинні усмішки, тремтячі рухи, солодка ніжність у твоїх очах…
Ці спогади знов зігрівають в цих так ненависних мені ночах.
Як плине час, тече… Потік бурхливий вже давно
Розвів нас порізнь. Але, все одно!
Що ж за хвороба це? Невиліковний біль,
Немов отрутою проходить через тіло… Моє серце – ціль?
Але ж вже зайняте! Моє, твоє. Та все ж
Як пояснити, що повторюєм із року в рік одне і теж.
Так легко розумом знайти пояснень масу…
І знов жене мене ця думка на терасу.
Келих вина, і знову дим від сигарети.
Чи вже не час нарешті зупинити цю касету?...
***
© Copyright: Джен Ни Фер, 2016
Свидетельство о публикации №116090800475
Свидетельство о публикации №116090800475
Рецензии