Васыль СТУС Зверем выть, заливаясь горилкой перево

Васыль СТУС «Зверем выть, заливаясь горилкой …»
(перевод Владимира Туленко)

Зверем выть, заливаясь горилкой – не рюмашкой, поставцом,
эпохе подставить спитое верноподданное лицо.
И не всхлипывать о породе, когда твой гайдамацкий род,
режут канатом на обод, сумасшедших уж лет пару сот.
Не ругаться нам паны-братья, а держаться на земле!
Аж до печени пропахать бы, в грунт увязнуть бы до колен.
Чтоб в привычке не остужаться, окропить ею крики и кровь,
В вишнёвых ветвях достучаться в украденную любовь.   
С ордою под дикие крики прорешочиваться в гробах
Раз гонит нас ненасытно по годам, по векам, по горбам!

07 сентября 2016, Житомир, Украина

*****

Василь Стус – Звіром вити, горілку пити…

Звіром вити, горілку пити — і не чаркою, поставцем,
і добі підставляти спите вірнопідданого лице.
І не рюмсати на поріддя, коли твій гайдамацький рід
ріжуть линвами на обіддя кілька сот божевільних літ.
І не бештати, пане-брате, а триматися на землі!
Нею б до печінок пропахнути, в ґрунт вгрузаючи по коліна.
А щоб звикнути — остудити, закропити у крик, у кров,
заперіщить вишневим віттям віком викрадену любов.
І з ордою під дикі галаси прорешечуватись гробами,
раз жене нас ненатля сказу по роках, по віках, по горбах!
IV.1964