Свою буремну молодість згадавши,
В уяві ті часи повернемо на мить.
На зрілість більш мудрішими вже ставши,
Ми зрозуміли, що за все прийшлось платить.
Платили і грошима, й своїм часом,
Не помічаючи, що він спливає в небуття.
Великих помилок ми припускались часом,
Бо досвіду багато не дало життя.
Тепер нас муки совісті дістали,
Багато цінного вже втрачено не раз.
Хоч менше радощів за інших мали,
Але ті радощі були і в нас!
Згадуючи минуле
© Copyright: Александр Поличковский, 2016
Свидетельство о публикации №116090506577
Свидетельство о публикации №116090506577
Рецензии