Заборонений плiд

Стікав гіркий присмак шоколаду
По розпечених, липких губах,
Ти злизав мою останню помаду,
Від якої у тебе знесло дах...

Ти тоді так прагнув скорити
Моє тіло в місячному сяйві,
А мені хотілось лише говорити,
Та приборкати  спроби ті  марні.

Не дамся, хоч із середини вулкан,
Не порушу цнотливу натуру,
Нехай і спрагле тіло попало в капкан,
І він так пестить мою фігуру...

Ні, не перейду цю мінну межу,
Яке б солодке не було бажання,
Я ще зазнаю свого таки куражу,
Не буду грішити я без кохання...

А запал... він швидко пройде,
Зміниться враз намальований рай,
Що має бути моє- мене не мине,
А як знайду, скажу серцю:"Кохай!"

Бо вперше буває лиш раз у житті,
Лиш тоді тебе тримають так міцно,
Ти пливеш, танеш тихо у забутті,
І мрієш щоб це тривало вічно...


Рецензии
С ним нельзя терять рассудок,
Любит он в порыве страсти.
Все проходит, как простуда.
Вид, как будто не причастен.
Лишь добьется твоей "сдачи",
И невинность испоганит,
Пройдет мимо, глаза спрячет...
Это очень сильно ранит.

Костюк Виктор Саратов   04.12.2016 09:30     Заявить о нарушении
Стал он слаще шоколаду
И нет сил, чтоб против страсти.
"Сдачей" ты его порадуй
И пусть жизнь твою украсит
Первый на пути мужчина...
От любви куда нам деться?
Всем желаниям причина...
Если сильно присмотреться.

Костюк Виктор Саратов   04.12.2016 09:42   Заявить о нарушении