Не можу збагнути навіщо,
Навіщо ми вбиваєм один одного?
Не можу збагнути навіщо,
Навіщо не бажаєм розуміти жодного?
Ми вже не людю стали,
Все святе розіп*яли.
Якась смутна важкість на серці,
Серед ночі прокидаємось у сльозах,
Все частіше бачимо мерців,
Не можемо язика поворухнути, жах.
Все більш чорних хусток на головах жінок,
Тай і наречені носять його замість вінок.
Неможу збагнути нав що
© Copyright: Людмила Дубищева, 2016
Свидетельство о публикации №116090404729
Свидетельство о публикации №116090404729
Рецензии