О, як чудово осiнью в селi

О, як чудово осінью в селі
Серед яскравої природи і краси
Серед багряно-жовтої листви
Де в кожнім шорохі і шелесті її
Нам уявляються Казкові сни
О, як чудово осінью в селі
Сідіть над річкою вдалі
Сідіть и Дивитися в гладь її
А десь в повітрі до тебе лине і доліта
Бентежить груди і очі
Солодкий Димок синього дитинства твойого
І ти вдихнувши цею Димок
Відчуваєш у своєї душі
Як проходять дні чудові та Ясні
Як проходять дні коли ти БУВ малим
Коли як зайчиня ти бігав та пустував
Коли по широкому вільному просторі
Де колись козак гуляв
Ти Собі сміючісь пахущі волошки збирав
Минали роки, біжали дні
А ти ігравсь и сміявсь Собі
І ось пронеслися непамітно роки сонячні твої
Пронеслись непомітно в небі синім журавлі
Пронеслись,але залишився у твоїй душі
Оцей ніжний та коханий ,солодкий димок
Димок синього дитинства твого
Падає на землю пожовклий листок
Ти задумавшись сидиш на траві
А в твою душу лине солодкий димок
Лине,бентежить і рве груди твої
І ти вставши з землі
Бажаєш всим сердцем обійняти її
Оцю неосяжну матінку Землю
І із грудей твоїх виривається,як грім
Палкі та пристрастні слова
О, як чудово осінью в селі
Серед яскравої природи і краси
Серед багряно-жовтої листви
Де в кожнім шорохі і шелесті її
Нам згадуються дні дитинства чудові та ясні