Сьогодні все інакше,
Не ті слова , сьогодні вже не та сова,
Яка вічно підбирає слова по м’якше,
Яка не так приємна, як та ягода лісова.
Ніч зоряна и ясна ,
Пробуджуюча прохолода на вулиці,
І ти, як і весь світ уже сучасна ,
Вже потрібно згадати, що таке колісниці,
Уже ходиш на дискотеку, а не на вечорниці,
Вже надягаєш не довгі ти спідниці.
Куди ти поспішаєш ?
Який життєвий шлях ти обираєш?
Постій, не поспішай, подивися навколо,
Подивись на себе, я високо ти ніс задираєш!
Я молю, будь собою, не йди за толпою,
Я всього найкращого тобі бажаю ,
Я так хочу вже сказати:”допобачення ,світ, я від’їзжаю ”
Але я тут, і я с тобою, і до дій над собою я тебе побуджаю.
Час
© Copyright: Милашич Андрей, 2016
Свидетельство о публикации №116090309196
Свидетельство о публикации №116090309196
Рецензии