Чорнобривцева осiнь

Чорнобривцева осінь зітхає:
Вранці холодно, яблука з віт
Так  вже зверхньо на нас поглядають,
Ніс ховає  у муфточку кіт.
Ми зневірились в ясную днину
Розкіш літа відчути потай.
На одну лиш привітну годину
Сонце пестить замріяний гай.
Дні коротшають, а чорнобривці
Бережуть кучеряву красу.
На строкатій духмяній голівці
Ще гойдають  останню осу.


Графика автора


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →