А "дешеві понти" все ж обходяться дорого...
Тож, аби повернути цей світ молодим,
Може варто таки разом з ніби-то ворогом
Гарно сісти й напитися так, щоб "у дим"?
Начудити таке, щоби всі насміялися:
"Гопака" рубонуть на прямий весь ефір,
Заспівати "Не вмерла ще - трохи зосталося!"
(Хто побачить, нехай слух лікує і зір)
Тоді твій візаві - "воріженько незгинутий", -
Облизавши стакан язиком аж до дна,
Сам захоче "ружжо" якнайдалі закинути,
"Потому, что мы - братья, у нас мамка одна -
Киев-град!" Оба-на... Напрягаються звивини
-Більше не наливати (йому і... вобще!)
За вікном, бачу, ранок розбовтався зливами -
Дуже хоче земля вмити рани дощем,
Змити бруд, остудити запалені голови.
Вітер був розгулявся і, раптом, затих.
Натщесерце візьму тричі ложкою коливо,
"Отченаш" за своїх: і за тих, і за тих...
Може варто таки?
© Copyright: Олег Омелянчук, 2016
Свидетельство о публикации №116090304642
Свидетельство о публикации №116090304642
Рецензии
" "Отченаш" за своїх: і за тих, і за тих... "
Бо ми були свої.Так тяжко взяти і водночас вирвати це із серця.Чудові слова.Якбы не оті "раны" .Довго їх ще дощам змивати.З повагою.Н.
Наталка Белая 24.09.2017 23:00 • Заявить о нарушении
Бо ми були свої.Так тяжко взяти і водночас вирвати це із серця.Чудові слова.Якбы не оті "раны" .Довго їх ще дощам змивати.З повагою.Н.
Наталка Белая 24.09.2017 23:00 • Заявить о нарушении
Дякую Вам за відвідини та відгук. Особисто я переконаний, що нічого не треба виривати, як то Ви кажете, із серця, бо тоді там стане зовсім порожньо. З властивою мені підозрілістю можу допустити, що ненадовго, бо хтось неодмінно захоче заповнити ту порожнечу і невідомо чим. Ні, серце не піддається ані логіці. ані пропаганді. Розум - можливо, а серце ні. Ще раз дякую, щиро
Олег Омелянчук 26.09.2017 18:15 Заявить о нарушении
Олег Омелянчук 26.09.2017 18:15 Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.