Так мало жив, так мало бачив
Він був ласкавим і чудним
Не думала, шо колись втрачу
Гадала завжди буду з ним.
Руденька шерсть, пухнастий хвостик
І очі, як малі вуглинки
Не було ані краплі злості
Міг бігать й грати без зупинки.
Як тільки вийдеш десь з будинку
Уже біжить малий чудак
Хто міг так погубить тваринку
Одне питання: ну як так?
Мурчав, як трактор гусиничний
Та це мене не дратувало
Без тебе, коте, так незвично
Мабуть, цього не цінувала.
Цінуєш вже, коли втрачаєш
Коли дійде, шо не побачиш
Надіюсь, гарну миску маєш
В раю, де ти перебуваєш.
ода коте
© Copyright: Федоринка, 2016
Свидетельство о публикации №116090208487
Свидетельство о публикации №116090208487
Рецензии