Мiй вiрш як щаслива хвилина мовчання

Як утворюю вірш – промовляю іноді.
Сам собі начитую, так би мовити.
Я так само роблю і з твоїм іменем –
сам себе закодовую і виховую.

В переважній більшості – вірш вимовчую.
Лиш диктує серце рядки із римами.
Так і відбувається мить народження.
І душа всміхається вірша ритмами.

І коли хтось читає оприлюднене,
хай врахує це творче моє зізнання.
Ось і вийде, що вічно лунати буде
вірш про тебе – щаслива хвилина мовчання...


Рецензии
Прекрасний твір! Вірші - це одкровення....

Артур Грей Эсквайр   01.09.2016 22:13     Заявить о нарушении
Дякую, Есквайре!

Миклош Форма   02.09.2016 00:05   Заявить о нарушении