Як боляче дивитись на необроблені поля,
Адже це наша, кров’ю предків окроплена земля.
Просте питання точить душу:
Кому за це віддячить мушу?
Хліборобів не єдине покоління
Поклали в неї потом змочене насіння.
Буяли тут хліба розкішні
І овочів врожаї пишні.
Чому ж тепер пустує змучена земля?
І йдуть нараз на згадку слова від Кобзаря:
«Село неначе погоріло…»
Невже і зараз люди подуріли?
25.06.2008.
***
© Copyright: Анатолий Баралевич, 2016
Свидетельство о публикации №116090102182
Свидетельство о публикации №116090102182
Рецензии