…загоюють душу
ранки спокійно-привітні,
то тиша – дзеркало світу!..
вслухаєшся в звуки,
дороги безмежні,
що тягнуться в небо,
здаються межею
з’являються знову
по той бік уяви…
лишаєшся вірити,
вдаватися вільним
відлунням, фантомом,
дощем, що проходить
крізь тебе, крізь Землю!..
у Всесвіт без втоми
рікою Мовчання…
питаєш у Бога пояснення,
знаходиш у відповідь Тишу і Віру!..
вдаватися до...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116083001058
Свидетельство о публикации №116083001058
Рецензии
