Два роки цьому віршу, та після його написання моя колекція картин про боротьбу України лишилася недописаною. Вірш пояснює чому...
*****
Ти, підійшла до мене не впритик,
а на ту відстань, що можливо змалювати
і в фас, і в профіль твій сьогоденний лик
на фоні вічності зодягненої в лати.
Ти, оголила свою лють криваву,
пишаючись нагим безчестям,
у сподіванні на ганебну славу,
увіковічену чиїмось пензлем.
Ти, позувала впевнено й уміло
показувала смерті й біль утрати,
застиглі сльози в плоті обгорілій...
Та я, цого, не стану малювати.
Ти, виставляла по геройськи груди,
криваві руки зводила істотно,
від твого погляду лягали мертво люди,
та він, не ляже на мої полотна.
(ХТ 30.08.2014)
Натурщиця
© Copyright: Хт Ксения Тим, 2016
Свидетельство о публикации №116083010436
Свидетельство о публикации №116083010436
Рецензии
Сильний вірш! Дуже сильний... Вразило... Про це писати важко. Дуже важко.
Артур Грей Эсквайр 31.08.2016 01:03 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 31.08.2016 01:03 • Заявить о нарушении
Дійсно важко, деколи думаю , чи потрібно взагалі... Та саме на папір проситься, чого не скажеш про полотно...
Хт Ксения Тим 04.09.2016 20:49 Заявить о нарушении
Хт Ксения Тим 04.09.2016 20:49 Заявить о нарушении