Тi люди, що з собою розмовляють

Тi люди, що з собою розмовляють, –
На лавочках із парком сам на сам –
Щось знають... Про життя, про щастя – знають...
І я б повірив їхнім голосам.

Та голосів, прислухайся, не чути,
Не розбереш ні речення, ні слів.
Ось і такі розмови можуть бути –
Не зрозумієш, як би не хотів...

На лавках поруч з ними стільки місця.
Смиренний шепіт. Кличуть мов когось...
І поруч з ними хочеться присісти
І промовляти невимовне щось...


Рецензии
Наталія В. неймовірно

Наталія В. із найсильніших і найглибших, як на мою думку, на мої чуття, почуття, відчуття

Миклош Форма   31.08.2016 02:07     Заявить о нарушении