Ты вновь пришла печальная, о, муза... с украинског

"Ты вновь пришла печальная, о, муза..." (вольный перевод П.Голубкова)

Ты вновь пришла печальная, о, муза.
Не бойся, рук не покладаю я.
Плывет над миром осень, как медуза,
И в мокрых листьях мостовая вся.

А ты пришла лишь в легких босоножках,
Твой плащик на плече не различим.
Как ты издалека в такой шла дождик,
Такая одинокая в ночи!

Где ты была, то ль в Космосе, то ль в Спарте?
Каким векам светилась ты во мгле?
И по какой нам неизвестной карте
Находишь ты поэтов на земле?

Ты им диктуешь судьбы, а не песни.
Твое чело ясней день ото дня.
Поэты есть и лучше, и известней.
Спасибо, что ты выбрала меня.


"Ти знов прийшла, моя печальна музо..." (Ліна Костенко, http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=16615)

Ти  знов  прийшла,  моя  печальна  музо.
Не  бійся,  як  не  покладаю  рук.
Пливе  над  світом  осінь,  як  медуза,
і  мокре  листя  падає  на  брук.
А  ти  прийшла  в  легесеньких  сандаликах,
твій  плащик  ледь  прип'ятий  на  плечі.
О,  як  ти  йшла  в  таку  негоду,  здалеку,
така  одна-однісінька  вночі!
Ти  де  була,  у  Всесвіті  чи  в  Спарті?
Яким  вікам  світилася  вві  млі?
І  по  якій  несповідимій  карті
знаходиш  ти  поетів  на  землі?
Ти  їм  диктуєш  долю,  а  не  вірші.
Твоє  чоло  шляхетне  і  ясне.
Поети  ж  є  і  кращі,  й  щасливіші.
Спасибі,  що  ти  вибрала  мене.