***
Та все знiмалася в кiно.
Поразкою кiнчався намiр,
А їй, здавалось, все одно.
Цей чай без цукру на снiданок,
Це переповнене метро…
Не ставила високих планок,
Та їх долала все одно.
Не вiрила, та довiряла,
Все розумiла, не кляла.
Якою вона була i якою стала?
Зганяла злiсть, неначе комара.
Не знала, лиш шукала, не просила,
Не вмiла жити просто так…
Та бралася незрима сила,
Вона знаходила свiй шлях!
Свидетельство о публикации №116082804916
Тамара Куст 22.09.2016 16:25 Заявить о нарушении