Нас стільки вже в життя те справжнє влізло
Що бідна та земля кричить мов ріжуть
До раю ні, а в пекло лізуть підло
Повіривши, що там де сіли злізуть
Дурні й наївні, невже так мало зору?
Осліпли ви, чи то вам справді в кайф?
Я спорити не стану з прокурором
Назначить в пекло, піду, й за мене знай
Та річ не в прокурорах, і не в пеклі
Не в ангелах, що в рай тебе приймуть
Всей зміст у тих шнурках, де будуть петлі
Й повісять твою душу, чи тіло обіймуть?!
Нас стільки вже в життя те справжнє влізло...
Тримай нас iдiотiв
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2016
Свидетельство о публикации №116082707620
Свидетельство о публикации №116082707620
Рецензии
