Коли моя душа постане - Богу
І буде Він над нею суд вершить,
Я не візьму в останнюю дорогу
Води і хліба...то земна є снідь...
Я не візьму смарагдів і бурштину,
Ні золота, ні перлів, ні мошну,
І тіло - тимчасову одежину,
З собою в путь останній не візьму...
Листків осінніх злато і багрянець,
Що листопадом сумно опадуть,
Прозорі зорі, місяця рум"янець,
Вечірніх хмар бузкову каламуть...
Я не візьму...вони там не потібні:
То є земне...і як тут не крути,
А щастя не у золоті і сріблі,
А в тому, щоби душу зберегти...
Прийде година, я постану Богу,
Душа від того трімко защемить,
Я заберу в останнюю дорогу
Мою любов - мого земного мить...
Коли моя душа постане Богу...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2016
Свидетельство о публикации №116082707020
Свидетельство о публикации №116082707020
Рецензии
«Не собирайте себе сокровищ на земле, где моль и ржа истребляют и где воры подкапывают и крадут, но собирайте себе сокровища на Небе, где ни моль, ни ржа не истребляют и где воры не подкапывают и не крадут ибо, где сокровище ваше, там будет и сердце ваше» Мф.6.19-21.
Вопрос: какие сокровища на Небе? Где и как их собирать?
Максим Соловский 07.06.2019 17:24 • Заявить о нарушении
Вопрос: какие сокровища на Небе? Где и как их собирать?
Максим Соловский 07.06.2019 17:24 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.