Ти цілував мене і дарував весну,
І сонце... зразу тисячу їх стало...
І їх проміння, як і всю листву
Кожну клітину з любовью зігрівало.
Ти цілував і ніжність дарував,
Твоє тепло в душу мою закралось,
І світ надії райдужні давав,
Які з промінням сонця цілувались.
Твій поцілунок теплим, щирим був,
Від того я аж до небес злітала.
Бо вірила у таку чарівну гру
Тієї музики, що в серці вигравала.
Твiй поцiлунок
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2016
Свидетельство о публикации №116082701746
Свидетельство о публикации №116082701746
Рецензии
