тут пуст коридори
затхлого сміття
в ньому риб'ячі тельбухи, квіти, що згнили,
запах твого волосся
Ще з прадавніх часів на нещастя тут так повелося
Розмаїття картин у пилюці
чужих людей розмаїття
У під'їзди заходиш і в тебе зриває клепку
та крізь ліфти брудні тебе покидає дах
Спробуй в тінях сховатися - та пройдеш недалеко
(все одно, що учитися плавати по книжках)
І коли ти липкою підошвою трешся по балюстрадах
і коли під азартом відпливу щодня забуваєш ключі
Лиш тоді розумієш, що світ цей.. нічого не вартий
То ж бери, заривайся у ковдру,
КРИЧИ, КРИЧИ
І нічого у світі нікому не допоможе
і нікуди не дінеться запах живої гнилі
а Шамбала казала про те, що добро переможе
та коли ти заходиш
навколо тебе - тіні
Під азартом відпливу вони під дощем намокнуть
а за стінкою стогнуть
під опіумом і коханням
Відпусти жалюзі. Промочи після криків горло
молоком, або ж спиртом
а потім - тікай, тікай
Свидетельство о публикации №116082507704