не розминаючись...

…вслухаючись в тишу манку і магічну
у сірім тумані вечірніх думок
пейзажі малюються меланхолічні…

безглуздо зітхати про вчора, й невтішно
шукати твій погляд за вибитим склом
з Любов’ю не розминаючись більше…

торкаючись Мрії, немов перехожі,
зіграти життя не вдається правдиво
нікому…


Рецензии