Та, что в сердце навсегда укр

ТА, ЩО В СЕРЦІ НАЗАВЖДИ

За морями, за лиманами
Та за срібними туманами,
Під святими небосхилами,
За козацькими могилами,
За зеленими дібровами,
За піснями колисковими,
За озерами, за ріками,
За весільними сопілками,

За Дніпровими Порогами,
За далекими дорогами,
За осоками, за луками
Та за довгими розлуками,
Під ключами журавлиними,
Під червоною калиною,
Під зорею світанковою
Та, що з брівками – «підковою».

Та, що з ніжними обіймами,
Що з очима, мов перлинами,
Та, що з тихими розмовами,
З поцілунками медовими.

Рушники її хрещатії
Долі в’яжуть, мов лещатами!
Тих, хто спокій захищатиме
Від нещастя збережуть.
Їх розстрілюють гарматами,
Їм погрожують «арматами»…
Рушники – вони ж – від матері…
Ніби янголи – живуть!

Я вклонюсь тобі, Земля моя!
Де б не був, до тебе лину я.
Жити буде, навіть згину я,
І не знатиме біди
Під ключами журавлиними,
Під червоною калиною
Та, що зветься – Україною!
Та, що в серці – назавжди!

ВК 23. 08. 2016р. ХЕРСОН