Впритул я майже на краю стою
Чи крок назад чи крок вперед в безодню
Зі страху мліючи, присяду, покурю
Заціпенію тихо по неволі
Розуміючи Тебе Я не люблю
Бо розумію втратила себе
Каструлі, сковорідки,новий пляцок
Тепер хто я? І хто знайде мене?
Серед уламків одинокі ранки
Життя минає наче як завжди
Робота, дім, обов'язки, турботи
І ніби є ти в мене у житті
Не гріє душу погляд твій сьогодні
І щось нове в захопленні візьму
Я полюбуюсь, приголублю... Й досить...
Хочу кохати, відчувати, що живу
Але в душі наразі тільки осінь...
***
© Copyright: Катя Кисляк, 2016
Свидетельство о публикации №116082205414
Свидетельство о публикации №116082205414
Рецензии
