Вечоріє, жевріє небо
Зорі спалахують у синяві
Я у думках своїх, йду до Тебе
Ти подобаєшся мені
Я кохаю тебе, шепчуть зорі!
Ти чарівна, повторює ніч
Сяйвом місячним, стежкою в морі
Йду до тебе, ти лише поклич
Йду до тебе, крізь ніч, понад роки
Понад сили і понад життя
Безкінечність, це лише два кроки
Нас єднає любов! Почуття!
Почуття, і нічого не вдієш!
Від кохання нема вороття
Саме так, ти пожнеш, що посієш
Сій любов, і здобудеш життя
Я кохаю тебе
© Copyright: Ник Деморни, 2016
Свидетельство о публикации №116082204564
Свидетельство о публикации №116082204564
Рецензии
