Незабудки укр
Я давно вже тебе не бачив,
І мабуть не побачу знову.
Тихо серденько моє плаче
Ранком росяно-світанковим.
То не роси, то – серця сльози.
В кожній краплі – промінчик смутку.
І горять на сумній дорозі
Сині вогники – незабудки.
Сині-сині, як твої очі,
А в очах тих – любов, як море!
Розставання – маленький злочин.
А розлука – болюче горе.
Загубилась в роках провина.
Розлетілись, мов птахи - мрії.
Кожній долі – своя стежина.
Тільки серце – не розуміє…
Тане болісно, тане ніжно -
Так, неначе згорає свічка.
А в саду – перестиглі вишні
І кудись закотилась нічка…
І забути тебе – невзмозі,
Час рікою збігає прудко.
І горять на сумній дорозі
Сині вогники – незабудки.
Я давно вже тебе не бачив,
І мабуть не побачу знову.
Лише знаю: мене пробачиш
Щирим серцем і тихим словом.
Не почую, але відчує
Серце серце на склоні ночі.
І в думках тебе зацілую
І тому що… і так, як хочу…
ВК ХерСон червень 2016
Свидетельство о публикации №116082008982