Не зможе наповнитись щастям
Не зможе наповнитись щастям,
Розбита у ранах душа,
До неба не хоче летіти,
Щоб там відпочити на мить.
А тут всі глухі і не чують,
Жбурляють погрози чумні,
Не буде світла тепер на землі,
Тепер на грішній землі.
Де вбите все окрім гніву,
Ненависть панує над всім,
Залишилось дуже недовго,
Упасти у пекуче багно.
Заплющити очі так страшно,
Страшніше відчути усе на собі,
Радіти, що в пеклі досі живий,
Забути тіло, що вмирає на дні.
Не зможе наповнитись щастям
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2016
Свидетельство о публикации №116082005664
Свидетельство о публикации №116082005664
Рецензии
