Зоря займалася над полем
і ледь відчутний вітерець
пшениці й жита колихав простори
й хмаринки гнав, мов тих овець.
Шляхом побитим й перемитим,
що без початку і кінця,
йшла Богоматір у молитві -
У сяйві благодаті вся.
Стелись, простора Україно!
Молись за неї, Пресвята!
Щоб Бог нізащо не покинув
в усі прийдешнії літа!
...Назустріч сонцю поспішала,
на схід вкраїнської землі,
де стільки лицарів забрала
війна, де плачуть матері...
Війна скінчиться, матір, втішся! -
війна ниць більше не візьме!
Не випадково Діва Чиста
На стягах козаків живе!
Богоматiр
© Copyright: Алексей Радзей, 2016
Свидетельство о публикации №116081909603
Свидетельство о публикации №116081909603
Рецензии