Знай, що кожна крапелька з дощу
Знає, що об щось, тай розіб'ється
Хай дереву, людині, чи кущу
Себе всю віддає, й в душі сміється
Терпи... Кінець приходить горю
Назвати можна горе те листком
Що осінню з дерев злітає скоро
А за зимою виросте бузком
Усе минає, рани й черстві люди
Багато мабуть є, хто зневажав
А ти живи! На зло хай їм це буде
Живий? То значить "нижче" не сповзав
Даруй тепло, своїм та ворогам
Люби всіх однаково чистим серцем
Вперед дивитись треба любі нам
А не минуле посипати сіллю з перцем
Добро
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2016
Свидетельство о публикации №116081904537
Свидетельство о публикации №116081904537
Рецензии
