Уiкенд

Автор :  Місяк Алла Петрівна та Генадій Петрович

Вихідний... неділя... сильного Самсона,
До роботи нема діла по Божим законам.
Вирішив я відпочити , піти на рибалку,
Веселіше щоб було – взяти сестру Алку.
Подзвонив : - Ало , ти де? - Алє…я на дроті.
- Ти удома чи то може зранку на роботі?
- Вихідна… - Тоді хутчіш черв'ячків нарий,
До ставочка підемо, приїзди мерщій.
Ой , спочити – не робити… як мені ледащій,
Кожен день хай буде празник, не проти нізащо.
Досить «галалакати» , візьми щось поїсти,
Не барися , бо не буде там де нам і сісти.
Бо сьогодні на додачу ще й день рибака .
Виїзжаю… Як гуляти – ділова така.
Їду «велом»… сонце світить , вітерець лискоче,
Душа в тілі так радіє , аж співати хоче.
Братик стоїть біля двору уже наготові,
Карасі всі будуть наші – і малі , й здорові.
Снастів повна сумка , не рибаки – аси…
Всім довкола ми покажем зараз майстер - класа.
Ось уже і стадіон , десь реве скотина,
Кругом зелено  то як , гарна стоїть днина.
Без проблем спустились в балку ,
Прихопив брат ще й пенька,
З празником всіх привітали, є традиція така.
Вибрали містечко собі в холодочку,
Як же гарно , Боже любий , тут біля ставочку.
Трава кругом аж по пояс, черепаха на бревні,
На горі в кафе лунають гучно запальні пісні.
Свадьбу ж грає Іванов , гульки такі – будь здоров.
Ноги в Алки пішли в пляс , крутить буги – вуги,
А я вудки сам ладнаю , і одну і другу.
- Зада кида як коза … тормози , стіляга…
Бач , потрібна допомога , корчить бідолагу.
- Я не знаю що до чого і звідки взялося ,
- Боже , в кого таке чудо із роду вдалося?
     Ми з тобою на рибалці, чи прийшли сюди на танці?
     Так , сестра , не ловим гав… Закидаєм , я сказав.
А вона вже  щось щебече про пташок ,
Відступись , бо попадешся на гачок.
Пробний закид… не зрослося , глибина велика.
А сестра по телефону знай собі базіка.
Йди поправ но поплавок , а в відповідь лиш кивок.
Чуєш , сестро , зараз вкину покупатись у ставок.
Таки спромоглась , рвучно… раз і встала,
Телефон , роззява , на бугрик поклала.
Що за вдача ? не везе… телефон в воду повзе.
Перехват , кричу включай… вона квіточку несе.
Якби мені та й робочі дві руки,
Зовсім тебе , правду кажу , не пустив би до води.
А вона немов не чує , десь зозуля куку-кує.
Все покинула на брата… щось собі мірукє.
Ось нарешті вудки киснуть , накривай поляну.
Вона уже за столом , не успів я й глянуть.
Сало наминає , помідор , картоплю.
Шкрек у воду величезний із берега шльопнув.
З'їли все , діло пішло… - Клює , тягни! Шкрек , чи що?
А підсаки то нема , вудку вбік… він зірвався , плиг і втік.
Сміх та й годі… жаба й та від нас дременула.
А рибина під берегом , бачила, пірнула?
То вона із нас сміється , ходить околяса,
Хвостом лясне по воді… так я вам й здалася!
Міняємо тактику й для крючка обновку,
Що ж не хоче на перловку , знайдем  іншу їй уловку.
На черв'ячка зловимо тую рибку спритну,
Доставай же сестра банку , наживочку хитру.
Наживляти буду , брате , мабуть я сама ,
В жменю черв'ячка поклала , ділова така.
Роздивляється з якого боку краще взяти,
А черв'як не довго думав і давай тікати.
Розтягнувся як пружина … О , уже кричить.
От морока із тобою , ну що тут робить.?
Не кричи , не лякай рибу , черв'як не гадюка.
Глуши його об коліно , якщо так не слуха.
Відвернись від мене тільки спиною , прошу,
Я не заздрю бідоласі тому черв'яку,
Так і так його крутила , він як міг звивався,
На крючечок , що є сили , він не наживлявся.
Та я його , чуєш брате , зараз придушу,
А я думав спинку й пузо почешу.
Наживила , розмахнулась , до рибалок озирнулась ,
А під ноги не дивилась , об пеньок спіткнулась.
Ти мені іще втопися… плавати ж не вміє.
А вона як та дитина… Вдалося !!!  радіє.
Чекаємо , а тим часом стриж у воду…  бах…
Раз … і тюлька вже в зубах… ото тобі й «ах».
Та ну її тую рибу , телефон не замовка,
Комутаторна , напевно , спустилася до ставка.
Ти як вудлищем махала – бревно бачила чи ні?
Ой , братику дорогенький, не мішай прошу мені.
Так і так вудку крутив , гачок в бревні залишив.
От собі я помічницю неказисту прихопив.
Кажу , хватить… йдем додому… а вона – іще разок.
Запасний крючок на линві… ну , роби ривок.
Розвернулась , розмахнулась,все…на дереві вуда…да…
Брат про себе тихо мовив: «Не рибалка , а біда».
На сьогодні пригод хватить…все , збираємся до хати,
І на гору тебе , сестро , я не буду пхати.
Йдемо вгору напростець … круто , не дай Боже,
Ніхто тобі , ріднесенька , та й не допоможе.
-Кеди слизькі, не піду , їдуть в мене ноги,
А я говорив тобі - пішли до дороги.
Брат вже виліз , а я «ох», повзу вже на чотирьох.
З таким припічком , сміється , важкувато йти на двох.
Пора тобі в Бразилію на олімпіаду ,
Щоб поменшало у тебе з переду і ззаду.
Те прислів'я – «Сало сила, а спорт то могила»,
Сто відсотків з тебе, сестро , взяли й утворили.
Викарабкалась нарешті…та й що , вдався уїк-енд?
Щоки красні як маківка, дочекалась комплімент.
Насміялись до схочу , настрій на «відмінно».
На рибалку ще ми підем звісно , неодмінно.
А що риба вся в ставку за тим не тужили ,
Боже, як же гарно ми , з братом відпочили.                15.08.16