Один із ПЕРШИХ був хитрий лис,
коли не зміг – пішов, підібгавши
хвіст.
Зате вже ДРУГИЙ, хоч і невичурний
сам, та говорили: "Чоловіком діла"
став.
Накоїв так, що мусила країна скинути
його з своєї шиї.
ТРЕТІЙ був хранителем казни і говорив
він від зубів, майже псалми.
Наобіцяв усім меду й калачів.
Славний його шлях до трону.
Я дякую йому, що втік без крові.
Про ЧЕТВЕРТОГО скажу я так:
не знав він красного слівця,
без матюка не пив він чай,
був господарник, сім'янин
і клановість свою беріг.
Вже зараз кажуть:
"Ну, нехай, зате не знали, який
у хаті в нас бардак".
П'ЯТИЙ у нас – важний магнат,
у нього заводи і тут, і там…
Статки його ростуть, як на дріжджах,
а він божиться: "Люди добрі – віддаю
Задарма…
Не беруть…
Не пропадать же чесному добру".
ДАЛІ БУДЕ…
Президенти
© Copyright: Онуфрий Отвязный, 2016
Свидетельство о публикации №116081807848
Свидетельство о публикации №116081807848
Рецензии