На горі високій, де сідало сонце,
Я шукала в небі золоте віконце.
Тільки зупинилась чорнобрива хмара,
Взяв мене на крила, ніжно обіймала
Я і полетіла, наче на долоні
Молодого вітру я на вік в полоні.
І виймає вітер душу та й холонить,
Замирає серце та й печаль хоронить
Я благала вітер: "Відпусти до дому,
Залишити серце моє молодому".
Тільки зупинитись я не можу більше,
Ти моє майбутнє, я твоє колишнє.
На горі високій, де сідало сонце,
Я шукала в небі золоте віконце.
Тільки зупинилась чорнобрива хмара,
Взяв мене на крила, ніжно обіймала.
На горе высокой
© Copyright: Никита Добрый 1, 2016
Свидетельство о публикации №116081800352
Свидетельство о публикации №116081800352
Рецензии