//www.stihi.ru/2012/12/17/7278
Передсвітанкове
Блідий край неба в світанковій миті,
А сльози тихих осяянь урочі,
Не віднайдеш таємніше у світі,
Як ту примарну зміну дня і ночі.
А подих штор і трепетний, і чистий,
І виразніше тягнуться хвилини,
І, дивом, щойно задрімавши, місто
Готове миттю
вдатися до плину.
Тріпоче серце, мов в полоні бранець,
Бо від безсилля не знайде шпарини,
А ще від слова нуртного «коханець»,
Й від того, що брехати
не майстриня.
Предрассветное. А. Грачёва. Перевод
© Copyright: Николай Супличенко, 2016
Свидетельство о публикации №116081801322
Свидетельство о публикации №116081801322
Рецензии
