Я намалюю смуток...
На білому папері.
Які ж обрати кольори -
Напевно не пастелі.
Червоно-чорний підібрать -
Тональністю безмежжя,
Щоб розум свій полоскотать.
Бо сірість буднів - як труна,
А ти серед них загублене дитя.
Народження - як кришталева вода,
Але життям жорстоксість володіє.
Чи є тій крайності межа,
Яка тебе воліє.
І хто ти... Янгол... Сатана...
Чи лютая тварюка...
Але ця відповідь німа...
Бо вічність зімкнуті вуста.
Свидетельство о публикации №116081707093
Александр Братских 05.01.2017 23:50 Заявить о нарушении
Татьяна Рачкова Малиновская 08.01.2017 16:36 Заявить о нарушении