LOVE

    Він любив коли його Мрія засинала на його колінах, бачити як відходить в такий ніжний світ як сновидіння, як перетворюється з великої стервозної кішки в маленьке миле кошення... Коли його рука ніжно проводила по її волоссі, можна було почути тихе муркотіння від незвичних ласк свого коханого... Дивного було багато і те що він боявся розбудити своє кохане кошеня своїм солодким поцілунком від того спокійного світу, і те що ця Мрія завжди була така чудесна ві сні, незнаючи ні злості, ні реальності всього цього чортового світу... Його бажання були вже заповняни лише нею, головне бачити її щиру та веселу усмішку, заповняні надією і радістю її сіро-блакитні оченята, в яких можна було побачити всі її емоції, всю її душу....
Від цього можна було прочитати,як відкриту книгу, всі думки які не можна було скрити від його притягливих карих очей...
   Я любила часто засинати на колінах у мого Мрійника, це можливо і виглядало по-дитячому, але від такого я завжди бачила гарні сновидіння, легко ступала в потрібному напрямку своїх дивних думок... Його ніжні руки гладили моє волосся, від таких відчутів хотілося муркотіти, як тій задоволеній кішкі... Я завжди могла надіятися на те, що коли прокинуся і буду ступати крок за кроком в світ жорстокої реальності, то поряд буде завжди той
кому я можу довіритися... В його присутності відчуваю себе дитиною,з якою залюбки будуть гратися і днем, і ночью,відкритою книгою яку можливо прочитати при кожному погляді в мої бестрастні очі...
     Вона моя Мрія...
     А він мій Мрійник…
    Життя ненаситне і хоче бачити як радість, так і смуток, як любов, так і ненависть... Люди не витримують таких різків поворотів по цьому незрозумілому шляху, але ж ми не люди... ми вище них, наші шляхи не такі різки при поворотах, наші емоції більш розширені, ми самі господарі свого майбутнього,минулого та теперешнього...