Вкраден вулиц

Любовь Иващенко-Сизых
                Х   Х   Х


Вкрадені вулиці, і-мета,
Лисим охвістям ЛУка змітА
Пам"ять криваву, бісів весілля,
Зілля відьмацьке, прокляте зілля,
Що їм кропили безроддя пітьму -
Начебто сріблом - Хату Сивілля.

Чому огидним, опецькуватим
Ми віддаватимо души і хати?
Де ти, Семене, зміне ПалІю,
Матінка в хаті плісняви скніє...
Жінка - не зможе, чи, може, зуміє?

Лелечки, личко у пітьмі дзумріє!
Світла свідомість - краща надія...


© Copyright: Любовь Иващенко-Сизых, 2016
Свидетельство о публикации №116081702946
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Любовь Иващенко-Сизых
Рецензии
Написать рецензию
Цікавий твір. Насичено. Змістовно. Трохи дивують деякі словечсні форми - сприймаю їх як неологізми...

Артур Грей Эсквайр   17.08.2016 18:15   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дуже дякую! Щиро, бо сама дивуюся, що й звідки береться... С теплом благодарности

Любовь Иващенко-Сизых   17.08.2016 21:03   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Любовь Иващенко-Сизых