наостанок...

Виктор Сурженко
…чуєш, як дощ за вікном витанцьовує «джигу?»
ти стрибаєш разом із краплинами на карнизі,
відчиняєш вікно, пропускаєш цю музику крізь себе,
мрієш диханням весни і співає закохане серце…
відпускаєш душу за обрій, об’єднуєш мрії із Мрією
наповнюєшся променистим пробудженням Віри!..
перелічуєш усі хвилини його мовчання,
труїтиме біль усілякими запитаннями
все шукатимеш виходу сльозам печалі,
та ніяк не знаходитимеш… по якому ж то праву:
дивитимешся на небо, а падатимеш донизу?..


© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116081601109
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Виктор Сурженко
Рецензии
Написать рецензию
Чудово! Майстерно! А щодо "джиги" -особливо зачепило....

Артур Грей Эсквайр   17.08.2016 21:17   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Вдячний Вам Артуре!.. Радий Вам, і Вашим словам підтримки... З повагою Віктор...

Виктор Сурженко   22.08.2016 05:37   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Виктор Сурженко