Ти її приручав, дику кішку,
спокушав поступово, підгодовував трішки.
Розставляв ти приманки усюди уміло,
і заманював в сіті свої і майстерно і сміло.
І, на тебе мружачи очі, муркочучи ласо,
йшла на поклик без остраху, як артистка
умивалась вдоволено, лапка пухнаста,
і ховала характер свій ох, норовистий!
Та дружити із дикою кішкою - марне заняття,
скільки б ти не старався, не зможеш їй дати:
аромат дичини, радість вдалого полювання,
смак свободи, яке їй дарує нічне мандрування.
Підшукав би собі ти домашню вже Мурку,
Подавала б вона тобі каву із турки,
та з такими тобі – аж нічого, крім скуки,
а з цією тобі - вічний стрес
і в подряпинах руки!
ДИКА
© Copyright: Петр Скорук, 2016
Свидетельство о публикации №116081502117
Свидетельство о публикации №116081502117
Рецензии
Метафорично. Жінки - вони справді кішки...
Артур Грей Эсквайр 15.08.2016 15:41 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 15.08.2016 15:41 • Заявить о нарушении