Каламутная жизнь укр

КАЛАМУТНЕ ЖИТТЯ

Після літньої мелодії дощу
По траві бреде за обрій надвечір’я.
В каламутну воду погляд опущу,
А в калюжах – золоте горить сузір’я!
І не можу розібратись допуття
В чому сенс, і де закопаний той корінь,
Що до мого каламутного життя
Ще, буває, заглядають з неба зорі.
Приспів:
Каламутне життя… то не є відкриття,
Що життя – не таке вже й прозоре.
Каламутне воно, бо хмільне, як вино
і грайливе, мов лагідне море.

В темне дзеркало калюжної води
Забрели з небес зірки посеред ночі.
Літній дощик викрав всі твої сліди
Й до сідельця моє серце приторочив.
Кожна крапля каламутного життя
Рівчачком стрімким втече в глибоке море.
І зірки, що у калюжах мерехтять,
Враз заграють в глибині життя прозорій.
Приспів:
Каламутне життя… то не є відкриття,
Що життя – не таке вже й прозоре.
Хтось в калюжі дощу лиш вологу відчув,
А я бачив – там падали зорі…

Розведу свою нестримність почуттів
В гіркоті часу безмежної розлуки…
Кожен, звісно, обирає шлях в житті.
То ж  нехай на тім шляху не знає муки.
І нехай в нім з неба зорі мерехтять -
В каламутнім, чи зовсім наскрізь прозорім.
А роки? Роки – нехай собі летять…
І нехай нас оминає люте горе!
Приспів:
Каламутне життя…, в нім мої почуття,
а вони в мене завжди прозорі.
Хтось в калюжі дощу лиш вологу відчув,
А я бачив – там падали зорі!

ВК травень2012 ХерСон