…подивом безкрилим воскресає Мрія…
поміж незнайомого подиху Життя
розквітають душі небайдужі, вміло,
ніби їм властиво жити без гріха!..
час невиліковно у режимі кволім
йде до краю неба, губиться у ньому…
страх накоїв лиха, відвернулась доля
зліва в серці б’ється голос з власним болем
кличе даль бездонна подолати простір
музикою вітру, з співаком-дощем
почуттям на снагу зупинити постріл,
що лишає щем…
ще... iще...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116081401105
Свидетельство о публикации №116081401105
Рецензии
